Невирішені корупційні загрози у Міністерстві оборони: чому нові скандали стають лише питанням часу.
Ми можемо покарати когось за злочин, а можемо цього злочину не допустити. Перше більш привабливе з точки зору видовища, але направду після сто третього разу викликає лише роздратування. І значно нижчий емоційний ефект. А от збитки лишаються.
Це особливо відчувається в галузі оборони. Якщо необхідні постачання не доставили на фронт вчасно, це може призвести до браку критично важливих ресурсів.
У четвер в НАЗК було представлено результати дослідження, що виявляє наявні корупційні ризики у процесі постачання нелетальної продукції для Міністерства оборони.
На які проблеми вказали автори дослідження: несистематичні та неузгоджені зміни правового регулювання у сфері оборонних закупівель. Якщо ви не знали, то постанова 1275, яка регулює оборонні закупівлі, змінювалась 8 разів, а постанова 1178 - 29 разів. І це точно не сприяє стабільності закупівель.
Проте це виглядає досить заплутано для пересічної людини, яка не займається закупівлями щодня. Особливо, якщо вона не є фахівцем у сфері постачання в військовій частині, де насправді виконує обов'язки кулеметника.
Проте існують й інші, більш очевидні ризики, які вже отримали чіткі ілюстрації.
Наприклад, одним із корупційних ризиків, вказаних у НАЗК, є "забезпечення тривалої відсутності оновлення технічних специфікацій для предметів постачання та непрозорий механізм отримання акта відповідності".
Чи пам'ятаєте справу з флягами втридогора? У червні на ngl.media було опубліковано статтю, що стосується ДОТ та придбання фляг за ціною 355 гривень. Автори провели порівняння цін в інтернеті та в закупівлях Національної гвардії, де ціна складала 70 і 150 гривень, і дійшли висновку, що ДОТ виявився значно перевитратним.
Проте ДОТ здійснював придбання через термінову потребу, що виникла внаслідок запиту від КСЛ. Насправді, вибору в них не було. Вони були зобов'язані оперативно купити фляги, для яких були визначені конкретні вимоги.
Якщо ви не в курсі, ДОТ не має можливості придбати жоден товар, навіть якщо він надзвичайно якісний, будь то американський, норвезький чи український, і навіть якщо його ціна на ринку втричі нижча, якщо він не відповідає встановленим технічним стандартам.
Технічні умови написані у 2018 році. Для них за взірець була взята американська фляга.Згідно з цими вимогами, фляга має вироблятись з термопластичного матеріалу методом видувного формування - поліестер Eastman Tritan Copolyester TX 1001 або еквівалент, матеріал має забезпечувати чистоту, міцність, стійкість до нагрівання у мікрохвильовці, не зберігати запахи і не містити бісфенол-А.
І завдяки цим техумовам монополію на постачання отримала фактично одна група постачальників, у якої на складі лежали ці фляги. Чи знали про цей нюанс в КСЛ? Скоріше за все, так.
Проте найцікавіше в цій ситуації те, що військові, з якими автор спілкувався після скандалу, виявили щире здивування: навіщо їм взагалі потрібні фляги, якщо їх ніхто не використовує.
На наступний рік Міноборони не планує більше закуповувати ні фляги, ні котелки, ні чохли до них. Але яка різниця, якщо хтось уже заробив на цьому десятки мільйонів.
Міністерство оборони наразі не має наміру закуповувати гумові чоботи. Проте, рік тому було придбано 125 тисяч пар у компанії "Трейд лайнс рітейл", що належить родині Гринкевичів. Відзначимо, що на ці тендери подалася лише компанія Гринкевича, а термін доставки складав всього місяць. Чи не є це свідченням про можливу "розпаковку" під конкретного постачальника?
Ось ще один суттєвий аспект ситуації з флягами. Закупівля була здійснена у зв'язку з терміновою потребою. На жаль, ще в минулому році Громадська антикорупційна рада при Міністерстві оборони підкреслювала, що, хоча ця форма є зрозумілою в умовах воєнного стану, вона також несе в собі значні корупційні ризики. Адже далі йдеться про швидкі закупівлі, що проводяться без конкурентних процедур.
Наприклад, минулого року така історія часто відбувалась із пальним та оливами. Очевидно, що армія не може воювати без пального. Але ось в чому історія - станом на липень 2023 не був виконаний жоден контракт на закупівлю олив за перше півріччя. Контракти продовжували додатковими угодами. А в цей момент паралельно ішли швидкі закупівлі за нагальною потребою.
Зараз НАЗК також віднесла використання підстави "нагальності потреби" з метою застосування неконкурентних процедур оборонних закупівель до одного з корупційних ризиків в роботі Міноборони. Єдине добре, що вже цього року 90% закупівель пального від ДОТ відбувались за конкурентними процедурами.
Ще один важливий пункт зауважень НАЗК - "відсутність єдиного підходу до визначення орієнтованої та очікуваної вартості товарів оборонного призначення, зокрема, під час здійснення закупівлі продуктів харчування".
Слід зазначити, що Громадська антикорупційна рада Міністерства оборони України неодноразово підкреслювала, що використання каталогу для закупівель, а не окремих товарних категорій, фактично призводить до консервації цього сегмента за вузьким колом постачальників. Ці постачальники нагадують своєрідних посередників, подібних до харчового "Росукренерго", які, як правило, не займаються виробництвом і не постачають товари на фронт, оскільки цю роботу виконують субпідрядники.
Весною НАКО провела оцінку закупівель, що мали місце протягом минулого року, які виконувались як колегіальним органом Міністерства оборони, так і Державним оборонним підприємством.
Під час аналізу виявилось, що, наприклад, компанія "Трейд граніт", яка зараз опинилась фігурантом кількох скандалів з якістю поставлених харчів, у 2023 прописала в каталозі ціни на низку товарів на рівні 0,01 грн за кілограм. Такі ціни в компанії були на нектарин, черешню, цвітну капусту, малину та свіжі огірки. Очевидно, що таких цін не могло існувати на ринку. Але це дозволило компанії виграти тендер.
За результатами дослідження, проведеного ГАР МО за сприяння НАКО, виявлено, що цінові відмінності у каталогах різних фірм могли сягати навіть 900 %.
В даний час підприємствам, які беруть участь у торгах, заборонено знижувати вартість окремих товарів більше ніж на 40% від цін, встановлених Держстатом, проте постачальники часто знижують ціни на 35%.
У тих місцях, де вони переконані, що це не буде замовлено військовим підрозділом.
Ще одним із корупційних ризиків, на який звернуло увагу НАЗК, є вибірковий підхід та невизначеність критеріїв передплати.
Згідно з відповіддю, наданою ДОТ у відповідь на запит НАКО, серед постачальників продуктів харчування 8 компаній отримали передплату. До цього переліку входять: ТОВ "ЮГ ПРОД ТОРГ", ТОВ "Буський консерний завод", ТОВ "Контракт Продрезерв 5", ТОВ "ФУДГРАНД", ТОВ "АДЕЛІН", ТОВ "Охтирка м'ясопродукт", ТОВ "ТРЕЙД ГРАНІТ ІНВЕСТ" та ТОВ "АСІКС ГРУП".
Не отримали ТОВ "Міт пром", "Черкаський м'ясокомбінат" і ТОВ "Твій хліб".
Виплата авансів здійснюється відповідно до розпорядження міністра, яке визначає, що дозвіл на таку передплату надає відповідний заступник міністра. Інші конкретні критерії для проведення таких виплат відсутні.
В цілому НАЗК визначило 3 основні системні ризики корупції, а також 8 ризиків, що виникають безпосередньо в процесі тилових закупівель.
На завершення хочу підкреслити ризик, пов'язаний із процедурою перевірки бізнес-партнерів.
Аналітики НАЗК вважають, що надання ДП "ДОТ" повноважень для проведення перевірок на етапі, що передує укладенню угоди, могло б допомогти уникнути укладення контрактів з ненадійними партнерами та суттєво зменшити ризики фінансових втрат для державного бюджету.
Зокрема, аналогічні підходи застосовуються у Великій Британії та Канаді.
Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України "Про публічні закупівлі", замовник має право вимагати від учасників процедури закупівлі надання документально підтвердженої інформації, що засвідчує їх відповідність встановленим кваліфікаційним критеріям. Частина 2 тієї ж статті визначає, що замовник може встановити один або кілька з таких критеріїв: наявність у учасника необхідного обладнання, технічних засобів та технологічних можливостей; наявність у учасника кваліфікованих працівників, які володіють відповідними знаннями та досвідом; а також документально підтверджений досвід виконання аналогічних договорів за предметом закупівлі.
Втім попри це, частина постачальників харчів є компаніями-посередниками без власного виробництва з орендованими складами, а постачальники одягу не мають власних швейних потужностей.
Відтак Міноборони вже зараз потрібно не тільки переглянути деякі ТУ, очевидно прописані під одного виробника, але й вхідні кваліфікаційні критерії для учасників тендерів, щоб вже на старті не допускати до постачання армії компанії з когорти "Роги й ракотиці".
В іншому випадку, виникнення нових суперечок щодо постачання стане лише питанням часу.
