Один на один зі злом

Документальний серіал "Гітлер і нацисти: суд над злом" досліджує події та особистості, які стояли за нацистським режимом і його злочинами.

Про режим Адольфа Гітлера та скоєні ним злочини проти людяності, власне як і про Другу світову війну, розв'язану ним спільно з іншим тираном Йосипом Сталіним, уже існує чимало фільмів, і здавалося, на цьому матеріалі створити щось принципово нове неможливо.

Проте цю думку заперечує новий документальний мінісеріал "Гітлер і нацисти: суд над злом" ("Hitler and the Nazis: Evil on Trial"), що складається з шести епізодів і був створений режисером Джо Берлінгером (Joe Berlinger) для платформи Netflix.

У творчому доробку Джо Берлінгера, який також виступив виконавчим продюсером цього проєкту, є як ігрові, так і документальні фільми та серіали. Він був номінований на премію "Оскар" і отримав понад 90 різних нагород у сфері кіно та телебачення. Серед його найвідоміших робіт - "Доглядач за братом" (1992, "Brother's Keeper"), "Металіка: Подібний до монстра" (2004, "Metallica: Some Kind of Monster"), "Втрачений рай" (1996, "Paradise Lost") та інші.

Багато його творів належать до жанру кримінального документального розслідування, де режисер майстерно застосовує елементи та техніки захопливого детективу та трилера, створюючи характерну для цих жанрів напружену атмосферу.

У своєму новому серіалі "Гітлер і нацисти: суд над злом" Берлінгер пропонує глядачам різновид детективу, в якому ім'я злочинця відоме з самого початку, як і те, що його було покарано. Тому такі сюжети будуються на детальній оповіді про характер, поведінку та мотиви злочинця, простежується життєвий шлях, соціальне тло тощо.

У центрі фільму "Гітлер і нацисти: суд над злом" розгортаються дві ключові сюжетні лінії. Перша з них фокусується на судовому процесі в Нюрнберзі, який став першим випадком в історії, коли на лаві підсудних опинилися високопосадовці країни, зокрема, двадцять один представник нацистської Німеччини. Місце проведення процесу обрали не випадково: саме у Нюрнберзі в 1934 році відбувся з'їзд Націонал-соціалістичної партії Німеччини. Судовий процес над нацистськими злочинцями тривав десять місяців, з листопада 1945 року по жовтень 1946 року.

Під час слухань було знято 35 годин кінохроніки, яка вже добре відома широкому загалу. Проте, в ході засідань також було створено понад 1200 годин аудіозаписів, значна частина яких була оприлюднена лише нещодавно. Джо Берлінгер використав цей аудіоматеріал у своєму фільмі, а також додав інтерв'ю з істориками, фотографії та численні постановні реконструкції з акторами. Крім того, він включив у фільм кольоризовану кінохроніку, щоб вона гармонійно поєднувалася з епізодами-реконструкціями.

"У одному з початкових титрів зазначено: 'Це оповідь про злет і падіння одного з найжорстокіших режимів в історії, яку розкривають свідки та історики'. Якщо з істориками все ясно, то хто ж ці свідки, коли йдеться про події минулого століття?"

У стрічці дійсно представлені свідчення американського журналіста Вільяма Лоуренса Ширера, який з 1934 по 1940 рік здійснював радіорепортажі з Німеччини. Ширер був присутній на багатьох значущих публічних виступах Гітлера, а також на численних політичних і пропагандистських заходах, включаючи масові мітинги нацистської партії в Нюрнберзі.

У своїх репортажах Вільям Ширер висвітлював не лише становлення та посилення влади нацистів у Німеччині, а й аншлюс Австрії, Мюнхенські угоди та окупацію Чехословаччини, вторгнення до Польщі 1 вересня 1939 року, що стало початком Другої світової війни. Навесні 1940 року Ширер продовжував інформувати про події війни в Європі: вторгнення німецьких військ у Данію та Норвегію, а потім у Нідерланди, Люксембург, Бельгію і Францію.

Звичайно, у своїх репортажах Ширер не міг викладати всю правду, адже за його роботою ретельно стежило Міністерство пропаганди на чолі з Йозефом Геббельсом. За найменшу підозру в надмірній критиці режиму його могли негайно позбавити доступу до державних засобів масової інформації або навіть депортувати з країни. Протягом усього часу роботи в Німеччині журналіст вів щоденник, де без огляду на німецьку цензуру щиро записував свої спостереження, враження й думки про щоденні події у Третьому Рейху. У грудні 1940 року Ширер залишив Німеччину, вивіз свої записи, які стали основою його першої книги "Берлінський щоденник", опублікованої в США в 1941 році.

Вільям Ширер знову відвідав Німеччину після її капітуляції в 1945 році, висвітлюючи події Нюрнберзького процесу. У 1947 році вийшла його чергова книга "Закінчення Берлінського щоденника" (End of a Berlin Diary), а через три роки було опубліковано його бестселер "Зліт і падіння Третього Рейху" (The Rise and Fall of the Third Reich, 1960), який перевидавався багато років поспіль.

Саме фрагменти з його книжок стали другою сюжетною лінією стрічки "Гітлер і нацисти: суд над злом". Ширер став головним оповідачем, і коментар журналіста звучить саме його голосом завдяки застосуванню штучного інтелекту.

Після виходу на екрани документального фільму "Гітлер і нацисти: суд над злом", Джо Берлінгер дав інтерв'ю кільком медіа, включаючи Variety. Він поділився однією з мотивацій, яка підштовхнула його взятися за цю тему. Виявилося, що за результатами дослідження Конференції з матеріальних претензій євреїв до Німеччини, проведеного у 2018 році, дві третини мілленіалів не знали про існування концтабору Аушвіц.

На його думку, обов'язково слід донести цю глобальну, повчальну історію молодому поколінню, адже в США нині розпалюється конфлікт із власною демократією. Він вважає, що авторитаризм вже наближається, і цей процес супроводжується зростанням антисемітизму. Берлінгер зазначив: ретельно вивчаючи історію становлення нацизму в Німеччині, ми можемо зрозуміти, наскільки цінною і водночас тендітною є демократія, яку напрочуд легко зруйнувати зсередини. Тому важливо її захищати.

У Нюрнберзі нацистських злочинців вперше в історії звинуватили за чотирма пунктами, які, за думкою прокурорів, були взаємопов'язаними та ввели нові концепції в міжнародне право.

У своїй промові на Нюрнберзькому процесі, Роберт Джексон, головний прокурор США, наголосив, що злочини нацистів проти миру на Землі були настільки згубними та руйнівними, що світ не має права відвертатися від них, оскільки повторення подібних злочинів може стати фатальним для людства.

Сімдесят вісім років тому світова спільнота рішуче засудила нацизм, і цей історичний момент став символом правосуддя.

Але знову в центрі Європи триває розв'язана Росією війна, й чотири пункти обвинувачень, виголошених на тому історичному трибуналі, нині вповні можна застосувати до злочинів російської армії на нашій землі. Цим не обмежуються паралелі між двома злочинними режимами, які простежуються під час перегляду серіалу "Гітлер і нацисти: суд над злом".