В Україні не приховують розробників озброєння: Бельбас підкреслив, що супротивник має доступ до всієї інформації в мережі.

Українські оборонні компанії щоденно стикаються з ризиком, оскільки всі дані про них доступні у відкритих реєстрах.

В Україні досі відсутня програма доступного кредитування "5-7-9" для оборонно-промислового комплексу (ОПК), хоча така ініціатива активно підтримує малий та середній бізнес. Про це в ексклюзивному інтерв'ю "УНІАН" зазначив Владислав Бельбас, голова компанії "Українська бронетехніка". Він також поділився інформацією про ряд інших проблем, що турбують галузь.

Однією з найсуттєвіших проблем українського оборонно-промислового комплексу є питання "прозорості даних". Реєстраційні дані підприємств доступні для загального користування, що дозволяє будь-кому в мережі знайти інформацію про земельні ділянки, адреси та інші деталі. За словами експертів, це має певні негативні наслідки.

"Це викликає не тільки прямі загрози удару. Наприклад, жоден банк не дасть кредит оборонному виробнику, якщо є ризик втрати майна. А ризики є в кожної компанії, тому що в Україні всі дані відкриті. Державі потрібно над цим працювати", - підкреслив Бельбас.

Окрім цього, він висловив думку, що на третьому році конфлікту компанії не отримують належної підтримки з боку держави.

"Виглядає так, що держава не надає достатньої уваги оборонній індустрії," - підкреслив Бельбас.

Керівник компанії зазначив, що приватний оборонно-промисловий комплекс стикається з викликами, пов'язаними з відстрочками мобілізації. Хоча "Українська бронетехніка" змогла вирішити цю проблему, все ще існують певні нюанси в спілкуванні з ТЦК.

"Існували ситуації, коли працівник, який отримав бронювання, проходив військово-лікарську комісію і більше не повертався з територіального центру комплектування. Тому ми зосередилися на правовому супроводі наших співробітників, і нам довелося звертатися з листами до Міністерства оборони та навіть до Головного командування, щоб забезпечити бронювання для фахівців", - зазначає Бельбас.

Щодо інших викликів, він зазначив, що ситуація з електропостачанням залишається досить напруженою. Незважаючи на те, що їхнє підприємство здобуло статус "критичної інфраструктури", вимкнення електрики продовжуються, так само як і для звичайних споживачів.

"Ще одна проблема - форс-мажори. Через знищення обладнання у нас сталася затримка за контрактом, а наш "найсправедливіший" суд вирішив, що ракетний удар не є форс-мажором. Штрафні санкції через це рішення коштували нам кілька мільйонів гривень", - додав експерт.

Нагадаємо, раніше УНІАН повідомляв про те, що ж відбувається з розробкою нової зброї. За словами ексглави Мінстратегпрому Олександра Камишина, всі можливості для розробок в України є, ось тільки коштів на це у держави немає.

Згідно з даними аналітиків, російські війська можуть зіткнутися з нестачею озброєння та техніки. Це, перш за все, посилить їхню залежність від зовнішніх партнерів, таких як Іран та Північна Корея. У середньостроковій і довгостроковій перспективі, Росії буде важко розвивати власну оборонну промисловість.