Які фактори стримують Захід від надання Києву $50 млрд із заморожених російських активів?

20 вересня під час візиту до Києва президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про виділення Україні 35 млрд євро в рамках раніше анонсованої "репараційної позики", забезпеченої доходами від заморожених російських активів.

У статті директора Центру Дністрянського Івана Городиського "Повільне розморожування: причини затримки в плані кредитування України під заставу російських активів" розглядаються труднощі, з якими стикається Захід у процесі виділення позики для України. Пропонуємо короткий огляд основних ідей цього матеріалу.

Рішення "Групи семи", ухвалене на саміті в Апулії в липні 2024 року, стосується "репараційної позики" для України на суму $50 млрд. Ці кошти повинні бути повернені за рахунок доходів, отриманих від заморожених резервів російського Центрального банку, і це стало важливим кроком уперед.

Згідно з прогнозами, Сполучені Штати внесуть найбільшу частку фінансування — близько 20 мільярдів доларів. Європейський Союз також мав намір виділити таку ж суму, а решту коштів забезпечать Велика Британія, Канада та Японія.

Кошти повертати збираються за рахунок доходів від російських активів (це приблизно $3 млрд на рік).

Відомо, що основна частина резервів Центрального банку Росії, що становить близько $210 млрд, заморожена в Європі, зокрема в двох клірингових організаціях: бельгійській Euroclear та люксембурзькій Clearstream. На цей момент санкції, які передбачають блокування російських активів, щопівроку одноголосно продовжуються країнами Європейського Союзу.

Очевидно, країни "Групи семи" прагнуть отримати запевнення, що в якийсь момент ці санкції не будуть скасовані.

А відповідно - не виникнуть ризики для повернення коштів, які вони виділили.

Угорщина, Словаччина та інші країни Європейського Союзу мають можливість накласти вето на рішення, що стосується продовження замороження резервів Центрального банку Росії, виходячи з політичного контексту та юридичних умов.

Варто відзначити, що Брюссель, невдовзі після ухвалення рішення G7, активно розпочав діяльність європейських інституцій для вирішення цієї проблеми.

У вересні Єврокомісія представила послам держав-членів дві головні опції, попередньо узгоджені зі США: блокування російських резервів на строк п'ять років із переглядом кожні 12 місяців за умови підтримки кваліфікованою більшістю або ж продовження на 36 місяців за умови одностайного голосування.

На остаточне рішення або принаймні його розгляд можна очікувати на наступному засіданні Європейської ради, що відбудеться 17-18 жовтня в Брюсселі.

Проте на швидкість розгляду цього питання також має вплив ще один важливий чинник - вибори в США.

Логічно, що після рішення G7 Брюссель і адміністрація Байдена розпочали активну роботу над узгодженням деталей майбутньої позики, щоб гарантувати підтримку України навіть у разі обрання Трампа.

Проте початок виборчої кампанії Камали Гарріс раптово уповільнив даний процес.

Підвищення популярності кандидатки на пост президента США, як повідомляло видання Politico, викликало оптимізм щодо її перемоги та сповільнило процес підготовки.

Останні тижні принесли безліч подій, і той факт, що значного відриву між демократкою та республіканцем так і не відбулося, начебто активізував процес. Невдовзі очікується, що угода буде досягнута.

Тим часом представники Єврокомісії, враховуючи непередбачуваність американських виборів, оголосили про значне підвищення фінансової підтримки для України, яка становитиме 35 мільярдів євро. Напередодні візиту до Києва президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, з'явилася інформація про альтернативний план ЄС, за яким сума допомоги може сягнути навіть 40 мільярдів євро.