Ринок праці в Україні почав відновлюватися, повідомляє аналітикиня. 16 вересня 2024 року

Ілюстраційне зображення з ресурсу Pixabay.

Ринок праці в Україні знову почав активізуватися.

Work.ua здійснив аналіз і виявив, що кількість вакансій на ринку праці нині майже дорівнює тому рівню, який спостерігався до початку широкомасштабної війни. Які ж особливості ми маємо на вході осіннього сезону?

Зараз на ринку праці найбільша кількість вакансій від початку повномасштабного вторгнення - понад 115 тисяч. Така активність роботодавців є сезонним явищем. Тобто зараз почалася підготовка до високого бізнес-сезону, коли компанії активно проводять найм. І зазвичай саме у серпні, вересні та жовтні на ринку праці ми бачимо найбільшу кількість пропозицій роботи. Наприклад, у вересні 2021 року вакансії було 117 тисяч. Тобто можна говорити, що ринок праці відновився. Водночас все ще не вщухає дефіцит кадрів, про який ми говоримо вже приблизно 1,5 роки. Зараз людей не вистачає і закривати вакансії дійсно важко.

Ви згадуєте про сезонні коливання. Чи можна очікувати, що з часом ці показники зменшаться, або ж вони залишаться на тому ж рівні? Які фактори впливають на цю динаміку?

Зазвичай восени спостерігається активізація на ринку праці: компанії активно набирають нових співробітників, а кандидати шукають вакансії. Ближче до грудня-січня, коли настає період свят, як роботодавці, так і шукачі роботи знижують свою активність. Однак вже в лютому ринок праці починає знову набирати обертів.

Київська область займає перше місце за кількістю відкритих вакансій.

Які специфічні регіональні особливості ви помічаєте? Адже існують прифронтові області, що мають унікальні характеристики на ринку праці, а також інші регіони. Де спостерігається найбільша кількість вакансій і яким чином вони заповнюються?

Лідером за кількістю вакансій є Київська область. Тут ми бачимо приблизно чверть усіх пропозицій роботи в Україні. Також багато роботи шукачам пропонують у Львівській, Дніпропетровській, Одеській, Харківській, Івано-Франківській областях. Якщо порівнювати ринок праці, яким він є зараз і яким був до повномасштабного вторгнення, то ми бачимо, що на Заході і в Центрі держави вакансій більше, ніж було у лютому 2022 року. Наприклад, у Закарпатській області пропозицій роботи вдвічі більше. Натомість у прифронтових регіонах ситуація дійсно складна, тут ринок праці не відновився. І подекуди ми бачимо, що роботи вдвічі менше, ніж було у лютому 2022-го, як, наприклад, на Харківщині. Найважча ж ситуація за цим показником на Херсонщині, де ми зараз маємо лише 15% вакансій від показників 2022 року.

Які професії користуються найбільшим попитом наразі, і які вакансії мають найбільшу пропозицію?

Найбільше пропозицій роботи спостерігається в галузі обслуговування, робочих професіях та роздрібній торгівлі. Серед популярних посад можна виділити продавця-консультанта, менеджера з продажу, водія, бухгалтера, касира, кухаря, адміністратора та інші. Це свідчить про те, що ці спеціальності завжди користуються попитом, і вакансій у цих сферах чимало.

Автоматизація є одним із методів вирішення проблеми нестачі робочої сили.

Нещодавно в сфері рітейлу ми спостерігаємо активне впровадження автоматів самообслуговування. Чи є це лише модним трендом, чи, можливо, ринок намагається вирішити проблему нестачі кадрів? Чи можемо ми вважати, що ця ситуація є неминучою через брак робочої сили?

Насправді, каси самообслуговування в нас почали з'являтися вже років з 10, мабуть. Тому це точно не відповідь на дефіцит кадрів. Це скоріше про зручність для покупців. Хоча дійсно автоматизація в цьому є одним зі способів подолання дефіциту кадрів. І це цілком нормально, бо технології розвиваються, компанії їх впроваджують у свою роботу.

Євгенія Кузенкова. Зображення: Фейсбук-сторінка "Євгенія Кузенкова".

Віддалена робота складає близько 7% ринку праці

Які галузі сьогодні вимагають обов'язкової фізичної присутності співробітників? І в якій мірі роботодавці готові підтримувати кандидатів у їхньому бажанні працювати в гібридному або повністю віддаленому форматі?

Дистанційна робота займає приблизно 7% від загального обсягу ринку праці. Це означає, що 7% оголошень про вакансії мають позначку про можливість виконання роботи віддалено. Чаще за все такі позиції пропонуються в сферах IT, маркетингу, а іноді й у юриспруденції. Це, по суті, офісні спеціальності, адже важко уявити, що офіціант або кухар можуть працювати дистанційно. Натомість, копірайтери та юристи легко можуть адаптуватися до віддаленого формату. Сьогодні ми спостерігаємо значний попит на онлайн-роботу: вакансії з дистанційними умовами отримують у п'ять разів більше заявок. Це, у свою чергу, надає роботодавцям значну перевагу у виборі кандидатів. Дистанційна робота також стає одним з методів подолання нестачі кадрів на ринку. Це, безумовно, є наслідком пандемії, яка продемонструвала, що працювати з дому цілком можливо. Люди зрозуміли, як можна заощаджувати час на дорогу та досягати кращого балансу між роботою та особистим життям, і тому вони не бажають повертатися до офісів. Навіть гібридна форма, де частину часу потрібно проводити в офісі, сприймається менш позитивно. Звісно, роботодавці можуть отримувати відгуки лише від кандидатів, які знаходяться в тому ж місті, де розташований їхній офіс, якщо вимагають регулярної присутності. Проте, повністю дистанційний формат відкриває двері для пошуку співробітників з будь-якої точки України.

З 2017 року відсутні законні основи для розподілу професій за ознакою статі.

У матеріалах Суспільного, наприклад, ми час від часу намагаємося говорити про гендерні зміни на ринку праці, про жінок водіїв фур, про жінок-трактористок, про жінок-машиністок поїздів метрополітену, тощо. Наскільки тут відбуваються зміни?

У цій ситуації значну роль відіграє людський фактор. З одного боку, існують підприємства, які активно підтримують навчання жінок для професій, що традиційно вважаються чоловічими, таких як водійки-далекобійниці або оператори сільськогосподарської техніки. Такі ініціативи також реалізуються органами місцевого самоврядування в окремих регіонах. З іншого боку, варто згадати недавній випадок з Київським метрополітеном, коли жінок, які прагнули стати машиністками, критикували за те, що "жінка не повинна займатися цією роботою". Це яскравий приклад впливу людського ставлення. Загалом, компанії, які відчувають брак кадрів, вже усвідомлюють, що старі підходи більше не працюють. Вони починають ініціювати програми навчання та залучати жінок до своїх колективів. Тим не менш, в деяких сферах ситуація з дефіцитом кадрів ще не така критична, і можливо, роботодавці ще не усвідомили зміни на ринку праці та в суспільстві. Якщо говорити про гендерний поділ професій, то до 2017 року існувала законодавча база, що забороняла жінкам працювати у певних сферах. Проте, з моменту скасування цього закону, ми більше не маємо юридичних підстав для розділення професій за статевою ознакою. Проте деякі люди все ще дотримуються цих застарілих уявлень.

Кількість робочих місць для пенсіонерів постійно збільшується.

Щодо вікового цензу. Не секрет, що попри те, що ми боремося з ейджизмом і подібними проявами, у нас досить часто люди старшого віку мають більші проблеми з пошуком бажаної роботи. Яка зараз ситуація, чи відбуваються тут якісь зміни?

У цьому контексті ми також спостерігаємо певні зміни. Наприклад, щомісяця зростає кількість вакансій, орієнтованих на пенсіонерів, що безумовно є позитивною тенденцією. Роботодавці стають більш відкритими до найму людей старшого віку. Крім того, на ринку існують ініціативи від різних громадських організацій, які сприяють стажуванню людей похилого віку в компаніях та допомагають їм оволодіти новими професіями. Однак, як у випадку з професіями для жінок і чоловіків, так і в питаннях вікової дискримінації, деякі роботодавці все ще віддають перевагу кандидатам молодше 35 або 40 років. Це може мати різні причини. Іноді молоді керівники побоюються, що наймання старшої людини призведе до проблем у спілкуванні і взаємоповазі. Іноді існує упередження, що певні професії є "молодіжними", і що старші працівники не зможуть освоїти, наприклад, діджитал-спеціальності, що відбивається в умовах вакансій. Причини можуть бути різноманітними, але, безперечно, це є неприйнятним і порушує основи законодавства.