Працівникам ТЦК надано право відкривати вогонь на ураження: коментар юриста з цього приводу.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) отримали право відкривати вогонь у відповідь, якщо виникне загроза для життя військовослужбовців.
В інтерв'ю для РБК-Україна юрист Дмитро Франчук розкрив сутність важливих правових і етичних аспектів, які виникають у зв'язку із заявою Волинського ТЦК. Цю інформацію передають Контракти.UA.
Дмитро Франчук підкреслює, що заява Волинського ТЦК ставить перед нами ряд правових, етичних та соціальних проблем, які потребують належного врегулювання.
"Ключовим є створення ясних стандартів для оцінки загрози життю, а також забезпечення військових відповідною підготовкою для ухвалення рішень у критичних ситуаціях," - зазначає юрист.
Одним із важливих моментів, на який слід звернути увагу, є право на самооборону. Відповідно до українського законодавства, застосування вогнепальної зброї може бути виправданим за наявності реальної загрози для життя військовослужбовців.
Окрім цього, застосування сили повинно відповідати рівню загрози. Це означає, що якщо немає загрози життю або існують альтернативні способи зупинити нападника, відкриття вогню може вважатися надмірним заходом.
Ще одним важливим аспектом є відповідальність військових за свої вчинки. Якщо використання сили не є обґрунтованим, особа може бути піддана кримінальному переслідуванню за перевищення службових повноважень або навіть навмисне вбивство. Проте, військовослужбовці зобов'язані дотримуватися встановлених інструкцій та діяти відповідно до законодавства.
Право на життя є основним принципом, що підіймається у будь-яких дискусіях щодо відкриття вогню на ураження. Це надзвичайний захід, який має бути застосований лише у випадку крайньої потреби. Рішення військових у таких ситуаціях швидкі та приймаються у критичних умовах, але попри це вони мають бути добре обдуманими.
Не менш важливо звернути увагу на потенційний суспільний резонанс, який можуть викликати подібні заяви. Такі висловлювання здатні спричинити значну напругу в народі, тому до їх публікації слід підходити з особливою відповідальністю та обґрунтованістю.
Термін "загроза життю" може мати різні значення і варіюватися залежно від обставин. Це неоднозначність може викликати різні інтерпретації, що, в свою чергу, може стати причиною конфліктів.
У випадку судового процесу військовому знадобиться підтвердити, що його вчинки були здійснені в умовах необхідної оборони, що означає, що він діяв з метою захисту власного життя або життя інших осіб.
Командири відповідають за вчинки своїх підлеглих. Тому, якщо підлеглий відкриває вогонь без належних підстав, командир може бути також притягнутий до відповідальності.
"Загроза життю" - це термін, який може мати різні інтерпретації, проте в загальному сенсі він вказує на реальну та безпосередню небезпеку для особи. Така загроза може виникати внаслідок фізичного нападу, коли агресор використовує зброю або інші засоби, щоб заподіяти серйозні ушкодження. Окрім цього, вона охоплює погрози застосування летальної сили або інші дії, які свідчать про наміри вчинити вбивство, такі як спроби задушення або потоплення жертви.
Раніше інформаційне агентство РБК-Україна повідомляло, що в обласному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки Волині зазначили: у ситуаціях, коли життя військовослужбовців ТЦК піддається загрозі, силовики мають право відкривати вогонь на ураження по озброєних нападниках.
Ця інформація з'явилася після збройного нападу на Луцький територіальний центр комплектування, що стався під час комендантської години, в результаті якого один із військовослужбовців отримав поранення. Військові діяли швидко, відкривши вогонь у відповідь.
