Комітет з містобудування організував обговорення стосовно подальшого впровадження цифрових технологій для процесу відновлення.
Цю інформацію наводить РБК-Україна, посилаючись на трансляцію судового процесу.
У слуханнях взяли участь близько 150 осіб, серед яких були народні депутати, представники Офісу президента, секретаріату Кабінету міністрів, центральних органів влади, місцевого самоврядування, експерти, громадські організації та журналісти. Основною метою цих слухань стало вироблення подальших кроків щодо розробки цифрових інструментів у галузі проектування та експертизи проектної документації для будівництва. Це має на меті підвищення прозорості процесів відновлення України та їх прискорення.
Голова Комітету Олена Шуляк підкреслила, що в умовах війни та після її завершення особливо важливим є оперативне та ефективне відновлення зруйнованої інфраструктури, включаючи дороги, мости, будівлі та інші об'єкти. Ключем до такого відновлення є якісна проектна документація, яка повинна відповідати сучасним будівельним нормам, стандартам та іншим регуляторним вимогам. За словами Шуляк, це гарантує безпеку будівель і споруд, а також їх стійкість до природних катастроф і інших загроз.
Вона також зазначила, що на сьогоднішній день розробники проектної документації для будівництва не завжди дотримуються вказаних вимог, а експерти не завжди виявляють ці порушення. Це негативно впливає на якість проектної документації, що, в свою чергу, може призвести до неякісного виконання будівельних робіт, зокрема при відновленні об'єктів, пошкоджених внаслідок збройної агресії росії проти України.
Зокрема, будівлі та споруди, зведені на підставі проектної документації на будівництво, яка розроблена з порушенням будівельних норм, можуть бути, зокрема:
Крім того, нехтування будівельними нормами щодо організації доступу до споруд може призвести до серйозних проблем, таких як утруднений або навіть заблокований під'їзд для пожежних машин, швидкої допомоги та інших аварійних служб. Це, в свою чергу, значно ускладнює процес гасіння пожежі та порятунку людей.
"На жаль, порушення будівельних норм та чинного законодавства часто можна виявити лише на етапі, коли об'єкт уже фактично збудований. Означена ситуація зумовлює необхідність вжиття ефективних заходів з метою запобігання проектуванню об'єктів, що не відповідають будівельним нормам та вимогам законодавства. Один з цих - запровадження більш широкого кола цифрових рішень, які будуть допомагати уникати цієї проблематики", - пояснила Шуляк.
Голова підкомітету з цифровізації Комітету Ігор Василʼєв підкреслив, що за останні п'ять років у галузі містобудування відбулися значні цифрові зміни. Зокрема, були успішно впроваджені такі інноваційні рішення, як Єдина Державна електронна система у сфері будівництва (ЄДЕССБ), а також було створено Реєстр житлових об'єктів, пошкоджених або знищених внаслідок війни. Крім того, запущена цифрова екосистема відновлення DREAM, куди вносять проекти з відновлення, і де можна відстежувати їх реалізацію.
"Завдяки цим рішенням ми вже можемо бачити як процеси у сфері містобудування і відновлення, по-перше, значно пришвидшуються завдяки тому, що мінімізується людський фактор, по-друге - значно знижується бюрократичний фактор, по-третє - мінімізуються корупційні прояви, оскільки задіяні не люди, а цифра. Тож наразі наше завдання - напрацювати варіанти рішень, які будуть поширювати все це і на проектування, і на проведення експертизи розробленої проєктної документації. Щоб у випадку, якщо вона не відповідає ДБН, висновок був негативним. Що далеко не завжди відбувається сьогодні через людський фактор", - повідомив він.
Данило Молчанов, керівник проєкту "Підтримка цифрової трансформації" (DTA) від USAID / UK aid, підкреслив, що впровадження нових цифрових рішень у цій галузі має на меті зменшення людського фактору під час погодження проектної документації та проведення експертизи.
"Наш головний акцент полягає в розробці рішень, які дозволяють зменшити залучення людей, оскільки це є потужним чинником у боротьбі з корупцією. У рамках ЄДЕССБ вже реалізовано кілька сервісів, зокрема автоматизовану систему видачі повідомлень про дозволи для будівель класу наслідків СС1. Важливо також розширити цю систему на об'єкти класу СС2. Ми прагнемо впроваджувати ці рішення та цифрові процеси більш системно — необхідно забезпечити автоматичний аналіз даних експертних звітів, щоб перевірити, чи все внесено коректно та чи є інформація достовірною", - додав Молчанов.
Учасники слухань підкреслили необхідність удосконалення законодавчих норм, спрямованих на розробку ефективних превентивних механізмів, які допоможуть уникнути виникнення зазначених негативних наслідків у майбутньому. Додатково, існує потреба в цифровізації процесу подання проектної документації на будівництво до страхового фонду документації України.
"Для того щоб вирішити зазначені питання та врахувати ідеї, висловлені під час слухань у комітеті, буде підготовлено кілька рекомендацій для Уряду," - зазначила Шуляк.
