Європейський Союз ухвалив нову систему санкцій стосовно Російської Федерації.

Рада Європейського Союзу затвердила новий режим санкцій щодо Росії за дестабілізацію проти ЄС та його держав-членів.

Про це повідомили у пресслужбі Ради ЄС, передає Європейська правда.

Новий механізм дозволить Євросоюзу спрямовувати санкції проти фізичних і юридичних осіб, залучених до дій і політики уряду РФ, які підривають фундаментальні цінності ЄС та його держав-членів, їхню безпеку, незалежність і цілісність, а також міжнародних організацій і третіх країн.

Зазначається, що тепер ЄС зможе протистояти різним гібридним загрозам, таким як: підрив виборчих процесів і функціонування демократичних інституцій; загрози і саботаж економічної діяльності, послуг, що становлять суспільний інтерес, або критичної інфраструктури; використання скоординованої дезінформації, маніпулювання іноземною інформацією та втручання; зловмисна кібердіяльність, використання мігрантів як інструмента тощо.

Це рішення є елементом реакції Європейського Союзу на посилену кампанію гібридних дій з боку Росії, яка нещодавно активізувалася завдяки новим операціям на території Європи, зазначили в Раді ЄС.

Згідно з новими правилами, активи осіб, які підпадають під санкції, підлягатимуть заморожуванню, а громадянам та підприємствам ЄС буде заборонено фінансувати їх.

Також фізичні особи підпадуть під заборону на подорожі, що унеможливить їхній в'їзд або транзит через територію Європейського Союзу.

Раніше Девід О'Салліван, спеціальний представник Європейського Союзу з питань дотримання санкцій, висловив думку, що нові санкційні заходи ЄС можуть бути спрямовані на фінансові установи, які сприяють Росії у здійсненні розрахунків за імпорт товарів з азійських країн, що використовуються агресором у війні проти України.

За його словами, Європейський Союз вже вживає заходів для обмеження можливостей Москви обходити санкції через країни Центральної Азії. В результаті дипломатичних зусиль, що реалізуються у співпраці з Казахстаном, Узбекистаном, Вірменією та іншими державами, спостерігається зниження цих потоків. Проте, більш складним завданням залишається боротьба з подібними потоками у Південно-Східній Азії, де країни виступають не лише як транзитні пункти, а й як виробники.