Чи можливо в Росії відтворити "пейджер-джихад" Хезболли?

Не так давно світ здивувала інформація про масові вибухи пейджерів бойовиків "Хезболли", що спонукало до нових роздумів про кібервійни. Цей випадок, без сумніву, залишить слід в історії, адже він поєднує в собі як розвідувальні, так і технологічні аспекти. Відомо, що віддалені команди можуть активувати пристрої, перегрівати їхні батареї, проте реалізація цього на такому широкому рівні і в один момент - це справжня новинка.

"Хезболла" свідомо відмовилася від сучасних кібертехнологій, таких як мобільні телефони та ноутбуки, і повернулася до старих, перевірених часом пейджерів. Ці пристрої не мають активної антени, що ускладнює визначення місця розташування користувача. У пасивному режимі користувач отримує і читає повідомлення з інструкціями, не залишаючи слідів. Проте перехоплення інформації, вербування осіб на виробництві або при доставці партій цих пейджерів, а також можливе підкладання вибухівки (оскільки просто перегрівання батареї навряд чи призведе до вибуху, підозрюю, що тут може бути використано мікродетонатор) свідчить про високий рівень розвідувальної роботи.

Проте цю подію важко класифікувати як чисту кібератаку. Це скоріше технологічна операція розвідки, що містить аспекти кібервійни.

Елементи кібератаки тут, безумовно, є. Наприклад, отримання інформації щодо намірів закупити девайси. Явно були перехоплені якісь електронні, телефонні комунікації. Можливо, через месенджери, можливо, через електронну пошту.

Також варто зазначити, що пейджери здійснюють передачу інформації в одному напрямку, при цьому повідомлення в них зашифровані. Процес шифрування можна охарактеризувати як криптографію. Існують різні методи розшифровки таких зашифрованих даних. Відомо, що Ізраїль має високий рівень майстерності у використанні цих технологій.

Ще один момент - щоб відправити повідомлення на пейджер, потрібно спочатку зателефонувати оператору, або надіслати йому це повідомлення електронною поштою, а далі вже оператор ручками вносить меседж безпосередньо в пейджингову систему... Перехоплення дзвінка, або через електронну пошту - це все кіберскладові.

Безумовно, основним елементом є прошивка — програмне забезпечення, яке присутнє як у самому пейджері, так і в пейджинговій системі. Іншими словами, між оператором, який вводить повідомлення і відправляє його на пейджер, беруть участь різні комп'ютери та сервери, що також є частинами кіберінфраструктури.

Чи можливо повторно застосувати це в інших контекстах, наприклад, у війні між Росією та Україною? В теорії, так, це може бути здійснено. Проте реалізація такої ідеї є значно більш складною задачею. Можна стверджувати, що це в кілька разів важче.

Суть у тому, що росіяни, по-перше, значно краще підготовлені в сфері кібербезпеки.

По-друге, вони здійснюють локалізацію виробництва. Це означає, що вони прагнуть виготовляти власні засоби зв'язку та розвивати повний цикл розробки на території, яка знаходиться під їх контролем.

Отже, організувати масове закладення вибухівки в їхні пристрої є вкрай непростим завданням. Особливо враховуючи, що виробництво розташоване на різних територіях і в різних заводах.

Крім того, вони ретельно перевіряють техніку, яку використовують, особливо для старшого командного складу. Її намагаються закуповувати через треті-четверті країни, щоб не було зрозуміло, для кого, хто буде кінцевим користувачем пристрою. Звісно, часто змінюють девайси.

Тобто, підсумовуючи, теоретично це можливо. Але практично, я думаю, обставини такі, що Росія набагато більш готова для подібних викликів. І наша розвідка ще не досягла рівня Моссаду. Але перспективи є завжди.